1-ша танкова армія (РФ)

1-ша танкова армія (з 2014) 1-ша загальновійськова армія (1994—1998) 1-ша танкова армія (1992—1994)
рос. 1-я гвардейская Краснознаменная танковая армия
Емблема
На службі	1992—1999 2014—дотепер
Країна	Росія
Вид	Сухопутні війська РФ
Тип	Танкові війська
Чисельність	армія
У складі	Західний військовий округ
Штаб	м. Одинцово Московської області
Війни/битви	Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Харків (2022) Бої за Охтирку Бої за Тростянець (2022) Наступ на схід України Бої за Довгеньке
Нагороди
Медіафайли на Вікісховищі

1-ша гвардійська Червоного прапора танкова армія (1 ТА, в/ч 73621^[1], 11161^[2]) — військове об'єднання Сухопутних військ Збройних сил Росії чисельнісю в армію. Перебуває у складі Західного військового округу. Штаб армії — Баковка (Одинцовський район Москви).

З лютого 2022 року армія бере участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну, веде бої на харківському напрямку.

У 1991 році 1-ша гвардійська танкова армія Радянської армії почала процес переведення зі Східної Німеччини до Смоленська. Після розпаду СРСР увійшла до складу Збройних сил РФ.

У 1994 році переформована на 1-шу загальновійськову армію.

1 травня 1998 року (за іншими даними, 1999 року) армія була розформована.

Армія була відновлена 13 листопада 2014 року. Прискорене формування 1-ї танкової армії у 2014 році було викликане початком російської агресії проти України й переведенням з Муліно (67 км на захід Нижнього Новгорода) до Воронежа командування 20-ї гвардійської загальновійськової армії.

У 2022 році з'єднання армії брали участь у повномасштабному вторгненні РФ в Україну. Вони вели бої у наступі на Харків.

3 березня 2022 року повідомлялося, що під Харковом українські військові взяли в полон офіцерів і танкістів 1-го танкового полку 2-ї гвардійської Таманської мотострілецької дивізії. Зокрема, це були 22 танкісти на чолі із заступником командира полку з озброєння та з командиром танкового батальйону цього ж полку.^[3]

26 березня українські джерела повідомили про те, що в перші дні оборони Охтирки і боїв за Тростянець 93-тя бригада ЗСУ уразила командний пункт 96-ї окремої розвідувальної бригади разом із керівним складом.^[4]

27 березня, за даними ГУР МОУ, командувача 1-ї танкової армії генерал-лейтенанта Сергія Киселя було знято з посади. Озвучена причина — втрати та невдале командування, зокрема втеча російської армії з Тростянця.^[2]

• Управління (штаб) (Баковка в Одинцово, в Одинцовському районі Москви)
• 2-га гвардійська мотострілецька Таманська дивізія ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна ордена Суворова дивізія імені М. І. Калініна, в/ч 23626 (Калінінець);
• 4-та гвардійська танкова Кантемирівська дивізія ордена Леніна, Червонопрапорна дивізія імені Ю. В. Андропова, в/ч 19612 (Наро-Фомінськ);
• 6-та окрема танкова Ченстоховська Червонопрапорна, ордена Кутузова бригада, в/ч 54096 (управління у Муліно Нижньогородської області);
• 27-ма окрема гвардійська мотострілецька Севастопольська Червонопрапорна бригада імені 60-річчя СРСР бригада, в/ч 61899 (Мосрентген, Московської області);
• 96-та окрема розвідувальна бригада, в/ч 52634 (Нижній Новгород, Сормовський район);
• 288-ма артилерійська Варшавська Бранденбурзька Червонопрапорна, орденів Кутузова, Богдана Хмельницького і Червоної Зірки бригада, в/ч 30683 (селище Муліно);
• 112-та гвардійська ракетна Новоросійська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького і Олександра Невського бригада, в/ч 03333 (місто Шуя, Південне містечко);
• 49-та зенітна ракетна бригада, в/ч 21555 (селище Красний Бор Смоленський район або місто Смоленськ);
• 60-та бригада управління, в/ч 76736 (селище Селятино Наро-Фомінського району Московської області та селище Баковка Одінцовського району Москви);
• 69-та окрема бригада МТЗ, в/ч 11385 (Нижньогородська область, місто Дзержинськ);
• інженерно-саперний полк (Московська область);
• 20-й полк РХБ захисту, в/ч 12102 (Нижній Новгород, смт Центральний);
• 231-й окремий батальйон РЕБ.

• Управління (штаб) (Баковка в Одинцово, в Одинцовському районі Москви)
• 2-га гвардійська мотострілецька Таманська дивізія ордена Жовтневої Революції, Червонопрапорна ордена Суворова дивізія імені М. І. Калініна, в/ч 23626 (Калінінець);
• 4-та гвардійська танкова Кантемирівська дивізія ордена Леніна, Червонопрапорна дивізія імені Ю. В. Андропова, в/ч 19612 (Наро-Фомінськ);
• 47-ма танкова Ченстоховська Червоного прапора ордена Кутузова дивізія, в/ч 54096 (Муліно Нижньогородської області);
• 96-та окрема розвідувальна бригада, в/ч 52634 (Нижній Новгород, Сормовський район);
• 288-ма артилерійська Варшавська Бранденбурзька Червонопрапорна, орденів Кутузова, Богдана Хмельницького і Червоної Зірки бригада, в/ч 30683 (селище Муліно);
• 112-та гвардійська ракетна Новоросійська ордена Леніна, двічі Червонопрапорна, орденів Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького і Олександра Невського бригада, в/ч 03333 (місто Шуя, Південне містечко);
• 49-та зенітна ракетна бригада, в/ч 21555 (селище Красний Бор Смоленський район або місто Смоленськ);
• 60-та бригада управління, в/ч 76736 (селище Селятино Наро-Фомінського району Московської області та селище Баковка Одінцовського району Москви);
• 69-та окрема бригада МТЗ, в/ч 11385 (Нижньогородська область, місто Дзержинськ);
• інженерно-саперний полк (Московська область);
• 20-й полк РХБ захисту, в/ч 12102 (Нижній Новгород, смт Центральний);
• 231-й окремий батальйон РЕБ.

• (2014—2017) генерал-майор Чайко Олександр Юрійович^[5]
• (з 2018) генерал-лейтенант Кисіль Сергій Олександрович

• (2020—2021) генерал-майор Колесников Андрій Борисович

• Michael Holm, 1st Guards Red Banner Tank Army(англ.) // ww2.dk
• Сформирована 1-я гвардейская танковая армия [Архівовано 12 грудня 2016 у Wayback Machine.]

Нормативний контроль Freebase: /m/074b9l