Чемпіонат ФРН з футболу 1988—1989: Бундесліга

Бундесліга
Сезон 1988–89
Чемпіони «Баварія» (Мюнхен)
10-й титул переможців Бундесліги
11-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Штутгартер Кікерс»
«Ганновер 96»
Кубок чемпіонів «Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків «Боруссія» (Дортмунд)
Кубок УЄФА «Кельн»
«Вердер»
«Гамбург»
«Штутгарт»
Забито голів 838
Сер. рез/гру 2.74
Найкращий
бомбардир		 Томас Аллофс (17)
Найбільша перемога
вдома		 «Кайзерслаутерн» 6–0 «Шт. Кікерс» (3 вересня 1988)
«Боруссія» (Дортмунд) 6–0 «Айнтрахт» (26 листопада 1988)
Найбільша перемога
в гостях		 «Шт. Кікерс» 0–6 «Вердер» (16 листопада 1988)
Найрезультативніша гра «Юрдінген 05» 7–3 Hannover (25 травня 1989)
← 1987–88
1989–90 →

Сезон Бундесліги 1988–1989 був 26-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 22 липня 1988[1] і завершився 17 червня 1989 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Вердер», якому не вдалося захистити чемпіонський титул, і він фінішував третім, поступившись шістьма очками мюнхенській «Баварії», яка і стала чемпіоном ФРН 1990/91.

Формат змагання

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1987–88

«Гомбург» і «Шальке 04» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Санкт-Паулі» і «Штутгартер Кікерс». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Вальдгоф» у серії пенальті після додаткового третього матчу, необхідність якого була викликана нічиєю після двох ігор, здолав «Дармштадт 98», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці

Чемпіонат ФРН з футболу 1988—1989: Бундесліга. Карта розташування: Західна Німеччина
«Вердер»
«Вердер»
«Боруссія» (Д)
«Боруссія» (Д)
«Айнтрахт»
«Айнтрахт»
«Гамбург»
«Гамбург»
«Кайзерслаутерн»      

«Кайзерслаутерн»      
«Карлсруе»
«Карлсруе»
«Кельн»
«Кельн»
«Вальдгоф»
«Вальдгоф»
«Боруссія» (М)
«Боруссія» (М)
«Баварія» (Мюнхен)
«Баварія» (Мюнхен)
«Нюрнберг»
«Нюрнберг»
«Санкт-Паулі»
«Санкт-Паулі»
«Штутгарт» «Шт. Кікерс»
«Штутгарт»
«Шт. Кікерс»
«Юрдінген»            

«Юрдінген»            
      «Бохум»

      «Бохум»
Місцезнаходження команд Бундесліги 1988–89
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
Бохум !«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
Вердер !«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
Боруссія Д !«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
Айнтрахт Ф !«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
Гамбург !«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
Ганновер !«Ганновер 96» Ганновер АВД-Арена 60,400
Кайзерс !«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 42,000
Карлсруе !«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
Кельн !«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
Баєр !«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000
Вальдгоф !«Вальдгоф» Людвігсгафен-на-Рейні Зюдвестштадіон[1] 75,000
Боруссія М !«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
Баварія М !«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 80,000
Нюрнберг !«Нюрнберг» Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238
Санкт-Паулі !«Санкт-Паулі» Гамбург Міллернтор-Штадіон 18,000
Штуттгарт Kickers !«Штутгартер Кікерс» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
Штуттгарт VfB !«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
Юрдінген !«Юрдінген 05» Крефельд Гротенбург 35,700
  • ↑  «Вальдгоф» проводив свої домашні ігри у сусідньому Людвігсгафені-на-Рейні, оскільки його домашня арена не відповідала вимогам Бундесліги.

Турнірна таблиця

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 19 12 3 67 26 +41 50 Перший раунд Кубка чемпіонів 1989—1990
2 «Кельн» 34 18 9 7 58 30 +28 45 Перший раунд Кубка УЄФА 1989—1990
3 «Вердер» 34 18 8 8 55 32 +23 44
4 «Гамбург» 34 17 9 8 60 36 +24 43
5 «Штутгарт» 34 16 7 11 58 49 +9 39
6 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 12 14 8 44 43 +1 38
7 «Боруссія» (Дортмунд) 34 12 13 9 56 40 +16 37 Перший раунд Кубка володарів кубків 1989—1990
8 «Баєр 04» 34 10 14 10 45 44 +1 34
9 «Кайзерслаутерн» 34 10 13 11 47 44 +3 33
10 «Санкт-Паулі» 34 9 14 11 41 42 −1 32
11 «Карлсруе» 34 12 8 14 48 51 −3 32
12 «Вальдгоф» 34 10 11 13 43 52 −9 31
13 «Баєр 05» (Юрдінген) 34 10 11 13 50 60 −10 31
14 «Нюрнберг» 34 8 10 16 36 54 −18 26
15 «Бохум» 34 9 8 17 37 57 −20 26
16 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 8 10 16 30 53 −23 26 Плей-оф за місце у Бундеслізі
17 «Штутгартер Кікерс» (R) 34 10 6 18 41 68 −27 26 Пониження у класі до Другої Бундесліги
18 «Ганновер 96» (R) 34 4 11 19 36 71 −35 19
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.

Результати

Команда БОХ ВЕР БРД АЙН ГАМ ГАН КАЙ КАР КЕЛ Б04 ВАЛ БРМ БАВ НЮР СТП ШТК ШТТ ЮРД
«Бохум» — 0–1 2–2 1–0 2–1 1–3 2–0 2–0 1–3 2–4 2–2 1–2 0–0 1–0 0–0 2–1 1–0 1–1
«Вердер» 2–0 — 2–0 2–0 2–1 1–0 1–0 3–1 1–2 3–1 2–1 2–0 2–2 2–1 0–0 4–0 3–0 3–1
«Боруссія» (Дортмунд) 2–1 3–1 — 6–0 2–2 4–0 1–1 3–2 0–4 2–1 1–2 0–0 1–1 4–0 0–0 1–1 1–2 4–2
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 1–1 0–0 2–1 — 0–1 1–0 3–2 1–0 1–0 1–1 0–0 1–1 2–2 1–0 1–1 1–2 1–3 0–2
«Гамбург» 3–1 2–0 0–0 2–1 — 4–1 1–1 1–1 0–1 1–1 5–1 1–2 0–1 3–2 1–1 3–0 2–1 3–0
«Ганновер 96» 3–2 2–2 1–5 1–1 2–3 — 0–0 2–3 2–2 2–2 0–2 0–1 0–0 2–2 2–2 3–4 2–0 0–5
«Кайзерслаутерн» 3–0 0–0 3–2 3–0 0–0 0–0 — 1–2 1–1 0–0 0–3 0–0 1–1 2–1 1–0 6–0 6–1 2–0
«Карлсруе» 1–3 1–0 0–0 1–3 2–2 2–0 4–1 — 0–0 2–3 2–1 2–2[a] 2–2 1–1 3–1 1–0 2–0 0–1
«Кельн» 1–0 2–0 2–0 3–2 1–2 1–0 2–2 6–1 — 3–0 1–0 3–1 1–3 1–1 4–2 5–1 3–0 1–1
«Баєр 04» 1–1 1–0 2–0 2–2 1–2 3–1 0–1 1–0 0–0 — 3–0 3–1 1–1 3–0 2–2 1–3 0–0 2–2
«Вальдгоф» 2–2 1–1 0–3 1–0 0–0 1–1 0–4 2–0 2–1 1–1 — 4–1 0–3 2–1 2–1 2–2 3–4 3–3
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–0 4–1 1–1 2–1 0–4 2–0 4–1 1–1 1–0 2–0 1–1 — 2–1 1–1 2–2 1–1 2–2 3–0
«Баварія» (Мюнхен) 5–0 0–0 1–1 3–0 1–0 4–0 5–1 3–2 2–0 2–0 1–0 3–0 — 1–0 2–1 3–0 3–3 5–0
«Нюрнберг» 3–1 0–1 1–1 1–1 1–4 1–0 1–1 1–3 0–2 1–1 1–0 0–0 2–1 — 5–3 3–3 1–0 1–0
«Санкт-Паулі» 1–0 1–3 1–0 2–0 1–2 1–1 1–1 1–0 0–1 2–0 2–1 1–1 0–0 0–1 — 1–0 2–1 5–1
«Штутгартер Кікерс» 1–2 0–6 1–2 0–1 2–0 0–1 2–0 1–3 0–0 1–3 1–3 3–0 2–0 1–0 2–2 — 0–2 3–1
«Штутгарт» 3–1 3–3 1–3 2–0 4–2 2–1 3–1 2–0 2–0 0–0 2–0 2–1 1–2 4–0 2–1 4–0 — 2–2
«Баєр 05» (Юрдінген) 3–1 2–1 0–0 4–1 0–2 7–3 3–1 0–3 1–1 3–1 0–0 0–0 1–3 3–2 0–0 1–3 0–0 —
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.
Примітки:
  1. ↑ Результат гри «Карлсруе» проти «Боруссії» (Менхенгладбах), що відбулася 19 листопада 1988 і завершилася з рахунком 3–1, був анульований 21 грудня 1988 року через інцидент по ходу матчу — у гравця команди гостей Крістіана Гохштеттера влучив кинутий з трибун предмет, що потягло за собою змушену заміну гравця. «Карлсруе» також отримав одноматчеву дискваліфікацію домашньої арени, а перегравання матчу завершилося нічиєю з рахунком 2–2.

Плей-оф за місце в Бундеслізі

«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) і бронзовий призер Другої Бундесліги «Саарбрюкен» визначали між собою учасника наступного сезону Бундесліги у двоматчевому плей-оф. «Айнтрахт» переміг 3–2 за сумою двох матчів і зберіг за собою місце у найвищому німецькому дивізіоні.

21 червня 1989
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 2–0 «Саарбрюкен»
Протокол
(нім.)
Вальдштадіон, Франкфурт-на-Майні
Глядачів: 40,000
Арбітр: Вольф-Гюнтер Візель (Оттберген)
25 червня 1989
«Саарбрюкен» 2–1 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні)
Єбоа Гол 10', 76'
Протокол
(нім.)
Шульц Гол 51'
Людвігспаркштадіон, Саарбрюккен
Глядачів: 35,000
Арбітр: Дітер Паулі (Райдт)

Найкращі бомбардири

17 голів
15 голів
13 голів

Склад чемпіонів

«Баварія» (Мюнхен)
Воротар: Раймонд Ауманн (34).

Захисники: Ганс Пфлюглер (34 / 4); Клаус Аугенталер (к; 31 / 6); Норберт Нахтвайг НДР (29 / 3); Роланд Грагаммер (28); Ерланд Йонсен Норвегія (13).
Півзахисники: Олаф Тон (32 / 8); Людвіг Кегль (32); Штефан Ройтер (32); Ганс-Дітер Флік (30 / 2); Ганс Дорфнер (22 / 6); Армін Ек (21 / 1); Гельмут Вінкльгофер (1).
Нападники: Роланд Вольфарт (33 / 17); Юрген Вегманн (31 / 13); Йонні Екстрем Швеція (23 / 7).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Юпп Гайнкес.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Свен Шоєр; Улі Баєршмідт; Маттіас Гаманн.

Примітки

  1. ↑ Schedule Round 1. DFB.
  2. ↑ Archive 1988/1989 Round 34. DFB.
  3. ↑ а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання

  • Архів Бундесліги сезону 1988/1989
  • п
  • о
  • р
Чемпіонати Німеччини з футболу (вищі дивізіони)
Чемпіонат Німеччини
1903 • 1904 • 1905 • 1906 • 1907 • 1908 • 1909 • 1910 • 1911 • 1912 • 1913 • 1914 • 1915 • 1916 • 1917 • 1918 • 1919 • 1920 • 1921 • 1922 • 1923 • 1924 • 1925 • 1926 • 1927 • 1928 • 1929 • 1930 • 1931 • 1932 • 1933 • 1934 • 1935 • 1936 • 1937 • 1938 • 1939 • 1940 • 1941 • 1942 • 1943 • 1944 • 1945
Прапор Німеччини
Чемпіонат ФРН
(Оберліга)
1945–46 • 1946–47 • 1947–48 • 1948–49 • 1949–50 • 1950–51 • 1951–52 • 1952–53 • 1953–54 • 1954–55 • 1955–56 • 1956–57 • 1957–58 • 1958–59 • 1959–60 • 1960–61 • 1961–62 • 1962–63
Чемпіонат ФРН
(Бундесліга)
1963–64 • 1964–65 • 1965–66 • 1966–67 • 1967–68 • 1968–69 • 1969–70 • 1970–71 • 1971–72 • 1972–73 • 1973–74 • 1974–75 • 1975–76 • 1976–77 • 1977–78 • 1978–79 • 1979–80 • 1980–81 • 1981–82 • 1982–83 • 1983–84 • 1984–85 • 1985–86 • 1986–87 • 1987–88 • 1988–89 • 1989–90 • 1990–91
Чемпіонат Німеччини
(Бундесліга)
1991–92 • 1992–93 • 1993–94 • 1994–95 • 1995–96 • 1996–97 • 1997–98 • 1998–99 • 1999–00 • 2000–01 • 2001–02 • 2002–03 • 2003–04 • 2004–05 • 2005–06 • 2006–07 • 2007–08 • 2008–09 • 2009–10 • 2010–11 • 2011–12 • 2012–13 • 2013–14 • 2014–15 • 2015–16 • 2016–17 • 2017–18 • 2018–19 • 2019–20 • 2020–21 • 2021–22 • 2022–23 • 2023–24
  • п
  • о
  • р
Європейський футбол 1988—1989
« 1987–1988
1989–1990 »
Національні чемпіонати
Австрія • Албанія • Англія • Бельгія • Болгарія • Греція • Данія 88' 89' • Естонія • Ізраїль • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Кіпр • Латвія • Литва • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина (НДР, ФРН) • Норвегія • Північна Ірландія • Польща • Португалія • Румунія • Сан-Марино • СРСР • Туреччина • Угорщина • Фарерські острови • Фінляндія • Франція • Чехословаччина • Швейцарія • Швеція '88 (Аллсвенскан, Дивізіон 1) '89 (Аллсвенскан, Дивізіон 1) • Шотландія • Югославія
Національні кубки
Австрія • Албанія • Англія • Бельгія • Болгарія • Греція • Данія • Ізраїль • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Кіпр • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина (НДР, ФРН) • Норвегія • Північна Ірландія • Польща • Португалія • Румунія • Сан-Марино • СРСР • Туреччина • Угорщина • Уельс • Фарерські острови • Фінляндія • Франція • Чехословаччина • Швейцарія • Швеція • Шотландія • Югославія
Кубки національних ліг
Англія • Ізраїль • Ірландія • Північна Ірландія • СРСР • Шотландія
Національні суперкубки
Єврокубки