Джон Стюарт, 3-й граф Б'ют
| Джон Стюарт John Stuart, 3rd Earl of Bute | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 26 травня 1762 — 8 квітня 1763 | |||
| Монарх: | Георг III | ||
| Попередник: | Томас Пелем-Голлс | ||
| Наступник: | Джордж Ґренвілл | ||
| Народження: | 25 травня 1713(1713-05-25)[1][2][…] Parliament Squared, Единбург, Велика Британія[4] | ||
| Смерть: | 10 березня 1792(1792-03-10)[1][2][…] (78 років) Grosvenor Squared, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Королівство Велика Британія | ||
| Поховання: | Ротсей | ||
| Країна: | Королівство Велика Британія | ||
| Релігія: | Шотландська єпископальна церква | ||
| Освіта: | Лейденський університет і Ітонський коледж | ||
| Партія: | Торі | ||
| Рід: | Marquess of Buted | ||
| Батько: | James Stuartd[5] | ||
| Мати: | Lady Anne Campbelld[3][5] | ||
| Шлюб: | Mary Stuart, Countess of Buted[5] | ||
| Діти: | John Stuart, 1st Marquess of Buted[5], James Stuart-Wortley-Mackenzied[5], Charles Stuartd[5], William Stuartd[5], Louisa Stuartd[5], Frederick Stuartd, Lady Mary Stuartd[3], Anne Stuartd[3][5], Jane Stuartd[3][5], Lady Caroline Stuartd[3][5] і Lady Augusta Corbettd | ||
| Наукова діяльність | |||
| Наукова сфера: | Ботаніка | ||
| Нагороди: |  | ||
| | |||
|
| |||
|
| |||
Джон Стюарт, 3-й граф Б'ют (англ. John Stuart, 3rd Earl of Bute, 25 травня 1713 — 10 березня 1792) — шотландський дворянин та британський державний діяч, 7-й прем'єр-міністр Великої Британії (з 1762 до 1763 року), перший шотландець на посту прем'єр-міністра після акту про Союз 1707 року.
Біографія
Джон Стюарт 3-й граф Б'ют — представник однієї з молодших гілок дому Стюартів (так звані Стюарти з Б'юта), був близьким родичем клану Кемпбелл, його мати була дочкою Арчібальда Кемпбелла, 1-го герцога Аргайл. Після смерті свого батька, Джеймса Стюарта, 2-го графа Б'юта, у 1723 році Джон стає новим правителем графства Б'ют, названого на честь однойменного острова (шотл. гел. Eilean Bhòid)[6].
У період з 1720 до 1728 року Джон навчався в Ітонському коледжі, потім, з 1728 до 1732 року — у Лейденському університеті (Нідерланди), після завершення якого отримав ступінь з цивільного та публічного права.
24 серпня 1736 року Джон Стюарт одружився з Мері Вортлі Монтегю, дочкою Едварда й Мері Вортлі Монтегю.
У 1737 році Джон Стюарт був обраний представником шотландських перів, але оскільки Джон не займався у палаті лордів активною діяльністю, представником його у 1741 році не переобрали. Згодом Джон Стюарт повернувся до Шотландії, де упродовж кількох років, займався управлінням своїми володіннями й ботанікою.
Після якобітського повстання 1745 року Б'ют переїхав у Вестмінстер (Лондон), де за два роки познайомився з Фредериком Луїсом, принцом Уельським, і став його найближчим сподвижником. Після смерті Фредерика у 1751 році, Джон Стюарт залишається вихователем його сина — Георга Вільгельма Фредерика, й радником родини при регенті — вдові Фредерика, Августі Саксен-Готській, про таємний зв'язок якої з графом Б'ют ходили необґрунтовані чутки.
Прем'єр-міністр
Коли у 1760 році Георг став королем Великої Британії, Джон Стюарт мав на свого учня чималий вплив. Б'ют, будучи прибічником партії торі, виховував у цих самих принципах Георга, в результаті чого, з перших днів свого правління, Георг III наважився зламати силу візької партії. В результаті на пост голови уряду було призначено Джона Стюарта[6].
Дії Стюарта на посту прем'єр-міністра відомі введенням додаткових податків, зокрема Білль про сидр (англ. Cider Bill) 1763 року. Вважається, що під час Семирічної війни Стюарт проводив таємні перемовини з французами[7]. Після укладення Паризької мирної угоди 1763 року Джон Стюарт, граф Б'ют під тиском візької опозиції та в результаті широкого невдоволення мас його податковою політикою був змушений піти у відставку. При цьому Б'ют залишався у палаті лордів аж до 1780 року.
Решту життя Джон Стюарт провів у своєму маєтку в Гемпширі на півдні Англії, де знову повернувся до своїх досліджень з ботаніки. До того ж Б'ют зайнявся меценатством, він покровительствував письменникам і художникам, серед яких були Семюел Джонсон, Тобіас Смоллетт, Роберт Адам, Вільям Робертсон і Джон Гілл[8].
Джон Стюарт, 3-й граф Б'ют помер 10 березня 1792 року, й був похований у Розесеї, на острові Б'ют.
Родина
У Джона Стюарта й Мері Вортлі Монтегю було дев'ять дітей, з них чотири сина і п'ять дочок:
- Мері (1741—1824); з 1761 дружина Джеймса Лоутера (англ. James Lowther, у подальшому 1-го графа Лонсдейла (англ. the 1st Earl of Lonsdale).
- Джон (1744—1814), 1-й маркіз Б'ют.
- Анна (1745—?), з 1764 року дружина лорда Вакворта, у подальшому 2-го герцога Нортумберленда.
- Джеймс Арчібальд (1747—1818).
- Джейн (1748—1828), з 1768 року дружина Джорджа Макартні, у подальшому 1-го графа Макартні.
- Чарльз (1753—1801).
- Вільям (1755—1822).
- Кароліна (1756—1813), з 1778 року дружина Джона Довсона (англ. John Dawson, у подальшому 1-го графа Портерлінгтона (англ. the 1st Earl of Portarlington.
- Луїза (1757—1851).
Примітки
- ↑ а б RKDartistsd:Track:Q17299517
- ↑ а б SNAC — 2010.d:Track:Q29861311
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peeraged:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
- ↑ https://www.gov.uk/government/history/past-prime-ministers/john-stuart-3rd-earl-of-bute
- ↑ а б в г д е ж и к л м Kindred Britaind:Track:Q75653886
- ↑ а б John Stuart, 3rd Earl of Bute (англійською) . NNDB. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 31 грудня 2011.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка) - ↑ [1][недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ John Stuart, 3rd Earl of Bute (англійською) . Nation Master. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 1 січня 2012.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|description=(довідка)
| Попередник Томас Пелем-Голлс | 7-й Прем'єр-міністр Великої Британії 1762-1763 | Наступник Джордж Ґренвілл |
| ||||||||||||||||
|
